Люди, що втрачають слух через вікові зміни, особливо у похилому віці, досить часто відкладають візит до лікаря та підбір слухового апарату на потім, мотивуючи це тим що поки ще щось чують. Спеціалісти з діагностики та корекції порушення слуху  вважають це помилкою, тому що із втратою слуху, з часом втрачається розбірливість мови. Не потрібно чекати наступлення майже повної глухоти, слухопротезування рекомендується вже для втрати слуху 35 дб за данними обстеження. Навіть при легких ступенях туговухості людина відчуває дискомфорт у спілкуванні через необхідність частих перепитувань співрозмовника, це призводить до не зручності у спілкуванні, виникненні комплексів, які в свою чергу змушують людину звужувати коло спілкування, яке в кінцевому випадку може призвести до майже повної ізоляції від суспільства.

Це достатній привід звернутись до спеціаліста, але як показує життя, люди з втратою слуху дуже часто відкладають візит до лікаря до останнього. Крім того, потрапивши на прийом до лікаря та отримавши скерування на слухопротезування слуховими апаратами, пацієнти не квапляться його виконувати, в деяких випадках часовий проміжок від встановлення діагнозу до виконання рекомендацій, може становити 7 років і більше. За цей час людина ризикує не тільки ще більше втратити слух, але й набути ряд нових захворювань, що в комплексі з вже існуючими ще більше ускладнять стан пацієнта.

Складності у спілкуванні здатні викликати хронічний стрес, що негативно впливає на загальний стан здоров’я людини. Як приклад, у науковій літературі наводиться дослідження в якому брали участь пацієнти  що мають зниження слуху та артеріальну гіпертонію. При користуванні слуховими апаратами пацієнти для контролю тиску почали обходитись меншою дозою припаратів, в наслідок відсутності стресового фактору через недочування нормалізувати стан людини стало легше.

Мозок людини пристосовується до того звуку та його якості яке йому передає вухо, коли людина починає використовувати слуховий апарат, багато звуків людині доводиться вивчати та запам’ятовувати заново, тому чим довше людина не чула, тим складніше це зробити. Під час першої примірки слухового апарату та його подальшої експлуатації пацієнту наголошують про адаптацію до слухового апарату та поступове збільшення часу його щоденного використання. Це робиться для уникнення звукового перенавантаження, так як пацієнт довший час не чув багатьох звуків та шумів оточуючого середовища. Звукове перенавантаження може викликати в пацієнта бажання зняти слуховий апарат. Людина, що довший час жила у світі майже без звуків, має поступово звикати ти вивчати їх. З часом, за необхідністю, налаштування слухового апарату змінюють  та коректують згідно побажань пацієнта. Важливо щоб пацієнт усвідомлював, що йому прийдеться над собою працювати запам’ятовувати та звикати до нових звуків, а також фіксувати увагу на тих звуках, які йому здаються дуже голосними, або тихими, або тими що взагалі дратують. Така взаємодія зі спеціалістом з корекції слуху, дозволить досягнути максимально комфортних налаштувань слухового апарату.

Тут потрібно наголосити що разом із узагальненими правила по звиканню та адаптації до слухового апарату має місце індивідуальний підхід. Одна людина буде проходити весь шлях адаптації, а інша «перестрибуючи» деякі етапи. Це залежить не тільки від степені та тривалості туговухості, але й від індивідуальних психологічних характеристик людини.

Бережіть своє здоров’я та вчасно звертайтесь до спеціалістів.

З повагою, Львівський центр корекції слуху «Pro Слух»